top of page
unnamed.png

Музична розвага "Як Зима з Весною зустрічалися"

    У дитячому садку «Світлячок» завершився цикл зимових свят розвагою- змаганням, яка дала відповідь на одвічне запитання: хто сильніший — Зима чи Весна?

   17 лютого 2020 року в дитячому садку «Світлячок» дітлахи та дорослі святкували славне свято Стрітення. В народі це свято означає зустріч Зими із Весною. Наші предки вірили, що на Стрітення зима надягає сім кожухів, а весна прибуває у самісінькій сорочці. І починають ці одвічні суперниці змагатися — хто кого подужає. Побутував цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні його жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок - «жайворонків». Їх давали дітям, щоб віднесли в садок. Люди вірили: птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму. А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весна прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати.Тож вибігали з пташками діти надвір, весело стрибали, підкидали їх угору, співали або промовляли заклички.

    Вихованці ДНЗ із задоволенням приймали участь у святковому дійстві. Приходу Зими раділи всі малятка, бо кожен любить зимові ігри, розваги. З Весною дошкільнята водили хороводи, грали в ігри, співали та танцювали. Протистояння Зими і Весни відбувалось у боротьбі за владу під час перетягування канату. Із цього двобою Весна вийшла переможницею, звичайно ж завдяки підтримці вихованців. Кухарі дитячого садочку спекли маленьких пташок- жайворонків. Діти веселою закличкою викликали пташок: «Пташок викликаю з теплого краю: «Летіть, соловейки, на нашу земельку! Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!»

    Свято подарувало гарний настрій, задоволення дітям. Під час проведення подібних заходів у вихованців формується ціннісне ставлення до звичаїв та традицій свого народу та її духовних надбань.

                                                                                                Текст Н.Кравченко-Скуріда, вихователь

bottom of page